Превью Шотландия Украина

Декілька днів дійсно вважав, що варіант з появою Степаненко та Сидорчука ймовірний. В контексті перш за все підбирань, потенційна кількість яких перевищить наш звичний обсяг. Шотландія шоста за кількістю повітряних дуелей у відборі (40.43/90; Україна третя з кінця з 22.79/90). Десь з половину (~45%) дуелей точно вони програють, тож м’яч опускатиметься і там його мав хтось в нас забирати. Проте ні. Петракову було важливо той матч не програти, тож імпровізував. Після Емполі зрозуміло, що руйнівник буде лише один, і його з білд-апу швидше за все виведуть: основні канали просування створять ЛЦЗ->ЛЗ та ПЦЗ->ПЗ. Степаненко можливо спускатиметься в лінію до ЦЗ, але скоріше для страховки у разі втрати, а не задля активного розіграшу. Затримуватися на власній половині надовго нам з м’ячем не варто, як і змагатися з суперником у боротьбі. Цей набір гравців свого часу був зібраний Мальдерою докупи за іншими характеристиками.

Шотландія здатна тиснути, а наші гравці від одних лише думок про тиск не сплять ночами. Як збірна виживатиме під тиском, так гра і завершиться. Зможемо періодично розбивати блок – буде ще гра і з Вельсом, не зможемо – не буде гри з Вельсом.

Тиск може призводити до вкрай небажаних помилок, які продукуватимуть стандарти. Тут в нас теж проблеми. Немає реально крутих гравців для змагання у потужності:
⁃ Матвієнко продавлюється в повітрі на раз, бо його головні чесноти пов’язані з пасовою грою (виграв 50% повітря у власному штрафному у відборі або ж 2 з 4, що зовсім мало)
⁃ Ілля міцніший, але іноді з вибором позиції помиляється саме при подачах, фіксуючи увагу на м’ячі, а не гравцеві
⁃ теоретично лише Яремчук залишається з тих, хто дійсно може когось там заблокувати, бо навіть з-під Степаненко Шахтарю часто залітає
Варто було в ліжку працювати не два дні, а один. Інший же додатково присвятити кутовим та підборам: маємо закривати найвразливіші зони, найнебезпечніших в повітрі та реагувати на відскоки. Потрібен певний мікс при цих подачах, бо персонально усіх не втримаємо 100%. От хто дійсно з наших володіє системою ППО тримати майстерну шотландську авіацію?
Хоча надто демонізувати подачі шотландців не варто: лише кожен шостий удар в них головою (20/122). А з кутових забили лише тричі у відборі.

Важливою для підсумкового результату буде битва на правому фланзі (лівому для Шотландії). Усі знають, що Караваєв не захисник – він півзахисник, який змушений грати в захисті (інколи і на чужому фланзі). Певно знають, що Ярмоленко після сезону з невеликим ігровим часом не здатен віддавати усе і назад, і вперед 90 хвилин. В районі 75‘ хвилини йому стане вкрай важко, тому гра вже має бути закрита нашою збірною до того часу.

Варто розуміти заздалегідь: інтелект Робертсона дозволить йому створювати моменти для партнерів. Лівий фланг Шотландії виконав 101 навіс у відборі (46 з них Енді), більше лише в лівих флангів Хорватії (179), Нідерландів (136) та Польщі (114). Протидіяти індивідуально Караваєв та Ярмоленко в більшості випадків йому не зможуть, тож єдиний вихід – відрізати постачання м’яча в напрямку Енді, як ЗСУ відрізали постачання палива та БК фашистам на Півночі. Можливо варто частіше відкривати супернику для просування протилежну половину, щоб потужніший в захисті Миколенко частіше відпрацьовув епізоди зліва, ніж Караваєв справа. В цьому є сенс.

Великою проблемою може стати спроба імплементувати дещо з плейбуку Мальдери. Петраков ледь не першою своєю реплікою продемонстрував повну зневагу до напрацювань італійців та Шевченка у притаманному собі зухвалому стилі. Тож очевидно, що він не здатен точково корегувати повернення тих ігрових принципів, звичних гравцям. Це не стихія Петракова. Тому гравці будуть самі по собі, якщо надійде команда грати більш зважено. Ну, максимум Аврам у перерві щось підкаже. Петраков навряд суттєво просунувся у розумінні «вищих матерій» за Хацкевича: «спєрєді поширє, сзаді поуже». (с)

Тут навіть важко сказати, що для нас вигідніше: безкінечний розмін атаками (~50%/50%) чи спроба забрати м’яч під контроль (~60%/40%).

За логікою, то чим більше спроб дістатися наших воріт у суперника буде, тим вищі їх шанси створити момент. З іншої сторони – і 3-4 допущені контратаки на вільному просторі можуть стати проблемою. Один єдиний кутовий може стати проблемою.

Чекаю з нетерпінням який шлях обере ТШ. Наразі єдиний дійсно вагомий аргумент в них – це бюджетний варіант Вінісуса Джуніора з Реалу. Але свої найкращі якості Мудрик здатен показувати на відкритому ігровому полі, де є ізоляції та простір. Тож, щоб скористатися ними варіант з 65% володіння та затисненням Шотландії до її штрафної не підходить: бігти нікуди, п’ять захисників з відповідною підстраховкою.
Ділема:
⁃ правди ніде діти, але на 15 метрах Мудрик розірве десь 95% флангових захисників Європи, інша справа, що ці 15 метрів мають в нього бути; для цього команді потрібен максимально швидкий перехід центра поля та відкрита гра
⁃ з іншого боку базові принципи, які закладав Мальдера більше стосувались не швидкості, а якості; збірна потрапила у полон цих принципів, коли на Євро не було можливості грати з позиції сили, гравці виявилися не готовими до таких сценаріїв (єдиний дійсно потужний матч другим номером зіграли з Іспанією, все)

Циганков в старті – будемо частіше затискати суперника. Мудрик – спробуємо використати його швидкість, гра стане вертикальнішою, ніж з Віктором.

Особливо хвилюватись нам не варто, бо в Петракова було півроку на теоретичну підготовку до гри, розбір їх плейбуку та вивчення стандартів. Такої розкоші не було ні в кого до цього: півроку на вивчення алгоритмів пресингу, механіку процесів з м’ячем та основні ходи без. Тренер в нас край досвідчений в цьому: вивчає усе, навіть дату, місце й час втрати цноти гравців суперника, що безперечно дуже допомогає нам під час гри.
Не варто хвилюватись і за фізичну готовність, бо в ТШ був місяць для повноцінної підготовки, як в клубного тренера.

А коли є якісний план, коли є повне розуміння, як нейтралізувати сильні сторони опонента (їх не так і багато) та фізична готовність для цього – варто лише зручно вмоститися біля екрану та насолоджуватись закономірним результатом.

от Антон Арнаутов

Болею и люблю Динамо Киев